З 8 квітня до 6 травня 2024 року майже 2500 українських 15-річних підлітків із 56 закладів освіти візьмуть участь у пілотному етапі міжнародного дослідження якості освіта PISA-2025.
Уже у квітні — травні цього року в Україні буде проведено пілотний етап наймасштабнішого глобального освітнього моніторингу — міжнародного дослідження якості освіта PISA-2025. Його завданням є апробація інструментів і процедур перед проведенням основного етапу, який пройде навесні 2025 року. Для нашої країни це вже буде третій цикл PISA, адже вперше наше 15-річне учнівство / студентство брало участь у цьому дослідженні у 2018 році, удруге — у 2022-му.
Варто зауважити, що участь України в дослідженні 2022 року — унікальне явище, адже ми стали першою країною серед країн — учасниць PISA, де адміністрування моніторингу було проведено в умовах повномасштабної війни. На жаль, як і у 2022 році, коли повномасштабне вторгнення росії завадило реалізувати все відповідно до попередньо визначених параметрів, у 2024-му в межах пілотного етапу дослідження також не буде проведено на непідконтрольних Уряду територіях та в зонах бойових дій чи на близьких до них територіях.
Ті учні / студенти, які потрапили до вибірки учасників дослідження, цьогоріч у межах пілотного етапу виконуватимуть тести й заповнюватимуть анкети в комп’ютерному форматі у своїх закладах освіти або ж в інших приміщеннях, де є змога створити безпечні умови.
У межах дослідження учасники традиційно виконуватимуть тестові завдання з трьох ключових галузей PISA, а саме з читання, математики та природничо-наукових дисциплін.
Особливу ж увагу буде приділено апробації завдань провідної галузі, якою в циклі 2025 року є природничо-наукова. До цього вона була провідною в циклах 2006 та 2015 років. Для цілей PISA-2025 експертами з багатьох країн світу було розроблено рамковий документ з оцінювання в галузі природничо-наукової освіти, а також його інтерактивну скорочену версію, яку фахівці Українського центру переклали українською мовою.
У рамковому документі з природничо-наукової освіти PISA-2025 визначено компетентності, що формуються в процесі здобуття природничо-наукової освіти в закладах загальної середньої освіти. Ці компетентності сприймають як ключовий результат навчання учнівства, що дає йому змогу бути небайдужим до викликів природничо-наукового характеру та наукових ідей, а також приймати обґрунтовані рішення. Природничо-наукові компетентності окреслюють те, що важливе для молоді, а саме знання, цінності, навички й уміння, потрібні для того, щоб діяти в ситуаціях, які потребують застосування природничо-наукових і технологічних знань. Рамковий документ містить опис трьох природничо-наукових і трьох енвайронментологічних компетентностей. Крім цього, у ньому схарактеризовано три типи знань, потрібних учнівству для цих природничо-наукових компетентностей, три основні типи контекстів, пов’язаних із науковими викликами, з якими стикатиметься молодь, а також окремі аспекти природничо-наукової ідентичності, які вважають важливими.
Окрім того, у межах пілотного етапу PISA-2025 буде апробовано інструментарій для оцінювання спроможності 15-річних підлітків використовувати цифрові інструменти для досягнення певних життєвих цілей, адже інноваційною галуззю поточного циклу є навчання в цифровому світі (Learning in the Digital World, LDW).
У рамковому документі PISA-2025 навчання в цифровому світі визначають як «здатність особи долучатися до ітеративного та саморегульованого процесу формування знань і розв’язання проблем за допомогою обчислювальних інструментів і практик».
Ознайомитися з прикладами інтерактивних завдань цієї галузі можна на сайті Організації економічного співробітництва та розвитку за посиланням. Під час роботи над подібними завданнями учні / студенти працюватимуть із двома 30-хвилинними модулями. Кожен модуль складатиметься з трьох частин: «Демонстрація», де учасники матимуть виконати кілька завдань з вибором відповіді, щоб показати, що вони вже знають, «Тренування», де потрібно буде застосувати цифрові інструменти для вивчення та розв’язання простих інтерактивних завдань, та «Застосування», де учасники матимуть змогу показати свою здатність застосовувати на практиці щойно набутий досвід для розв’язання з використанням цифрових інструментів більш складних завдань.
Для України пілотний етап PISA-2025 особливий ще й тим, що в його межах певна частка наших 15-річних учнів / студентів проходитиме тест з англійської мови. Це пов’язано з тим, що Україна стала однією з-поміж 22 країн, які пілотуватимуть додаткову галузь PISA-2025, а саме оцінювання з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA). Для нашої країни участь у цій опції стала можливою завдяки нашим незмінним партнерам — ЮНІСЕФ Україна, які знайшли ресурси для сплати членських внесків.
У рамковому документі з FLA, переклад скороченої версії якого підготували фахівці Українського центру, володіння іноземною мовою (foreign language proficiency) визначено як «здатність використовувати іноземну мову для ефективного спілкування. Воно потребує поєднання комунікативної мовної компетенції та загальних компетенцій, що дають змогу особам, які вивчають іноземну мову, здійснювати комунікативну мовленнєву діяльність (сприйняття, продукування, взаємодія та посередництво (медіація)), яка включає в себе одну або декілька таких навичок, як читання, аудіювання, говоріння або письмо. Воно також передбачає використання відповідних мовленнєвих стратегій».
Тестування з англійської мови в межах PISA-2025 передбачатиме оцінювання здатності 15-річних підлітків читати англомовні тексти, сприймати інформацію на слух (аудіювання) та зв’язно висловлюватися в усній формі на запропоновану тему. У межах пілотного етапу в закладах освіти, які потрапили до вибірки учасників, тест з англійської мови проходитимуть по 9 учнів / студентів.
Важливо наголосити, що участь у додатковій опції PISA-2025 є надзвичайно своєчасним заходом, зважаючи на нещодавнє ухвалення Верховною Радою України в першому читанні законопроєкту № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», який віддзеркалює тенденцію до пріоритизації на державному рівні питання належного володіння українськими громадянами англійською мовою як мовою міжнародного спілкування в умовах євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень нашої країни. Об’єктивні дані, отримані за підсумками оцінювання з англійської мови під час основного етапу PISA-2025, можуть стати відправною точкою для визначення першочергових завдань державної стратегії посилення викладання англійської мови в закладах освіти, а надалі — для оцінювання ефективності імплементації освітніх політик, спрямованих на підвищення рівня володіння англійською як іноземною нашими громадянами.
Насамкінець зазначимо, що важливим складником пілотного етапу PISA-2025 буде також апробація «Анкети учня / студента» та «Анкети для закладу освіти» (останню заповнюватимуть керівники закладів-учасників).
Учні / студенти, які візьмуть участь у пілотному етапі, заповнюватимуть анкети залежно від того, який набір завдань вони виконуватимуть у межах тестування. Так, ті 15-річні підлітки, які проходитимуть тест з англійської мови, будуть заповнювати базову анкету PISA, а також анкету, що стосується вивчення й навчання іноземної мови. Інші учасники пілотного етапу під час опитування, окрім заповнення базової анкети PISA, відповідатимуть на запитання анкети щодо вивчення природничо-наукових дисциплін, а також щодо володіння ними інформаційно-комунікаційними технологіями (анкета ІКТ). Усі згадані контекстні анкети схарактеризовано в рамкових документах PISA, згаданих вище.
Більш докладно з рамковими документами для PISA-2025 та прикладами завдань можна ознайомитися на нашому вебсайті PISA.Ukraine, а також на сайті Організації економічного співробітництва та розвитку: https://www.oecd.org/pisa/. Упевнені, що ознайомлення із цими матеріалами сприятиме формуванню в середовищі освітян і всіх, кому небайдуже питання освіти, актуальних уявлень про ціннісні орієнтири освіти на міжнародному рівні.
Підсумовуючи, команда PISA в Україні хоче подякувати всім закладам освіти, які знайшли змогу в цих складних умовах долучитися до проведення пілотного етапу, а також учнівству / студентству та їхнім батькам за готовність узяти участь у такому глобальному освітньому дослідженні. Ця непохитність освітян і здобувачів освіти — свідчення сили й прагнення змінити світ на краще.